Конспект уроку з теми "City and Country Life" (8 клас)

" Життя в великому та маленькому місті" Конспект уроку (8 клас)

                            Вчитель: Чернобривець Л.М.

Тип уроку: урок формування вмінь та навичок

Цілі  уроку:

·        Практична: активізувати навички володіння  лексикою «Життя в великому місті та селі»,  формувати навички читання з метою вилучення інформації, тренувати вживання ступенів порівняння прикметників в усному мовленні, удосконалювати навички аудіювання текстів, навчити учнів монологічним повідомленням  на рівні фразової єдності з використанням вербально-візуальних опор.

·        Освітня: поглиблювати знання учнів про оточуючий світ, розширювати світогляд учнів.

·        Розвиваюча: розвивати вміння виокремлювати потрібну інформацію з тексту, вміння логічно і послідовно висловлюватись на основі заданої мовленнєвої ситуації. розвивати логічне мислення учнів через проведення таких операцій як аналіз, порівняння, систематизація, розвивати мовну і слухову пам’ять, творче мислення.

·        Виховна: прививати любов до англійської мови, виховувати в учнів любов до рідної природи, повагу до оточуючого середовища,  виховувати толерантне ставлення до смаків та думок оточуючих.

Обладнання уроку: роздатковий матеріал для виконання лексичних вправ, завдань з читання та аудіювання, відео для аудіювання, малюнки для виконання творчого завдання, презентація, екран.

Інтеграція сучасних підходів навчання іноземної мови на уроці

Вчитель Анискевич С.В.

В історії європейської школи іноземна мова то ставала об'єк­том особливої уваги, то опинялася лише на рівні третьорядного предмета. Пояснити таке різне ставлення до іноземної мови лише однією причиною — перепадами у соціальному замовленні — нав­ряд чи було б правильно. Парадоксальність ситуації у тому, що, попри наявність цього замовлення і високий рівень розвитку ме­тодичної науки в Європі, ефективність навчання іноземної мови, особливо у масовій школі, і сьогодні залишає бажати кращого.

У ХХ  столітті мала місце  постійна зміна освітніх парадигм. Мета цих змін поля­гала у прагненні знайти найбільш прийнятний для певної істо­ричної епохи раціональний, або так званий «ідеальний», підхід до навчання іноземних мов. Найбільш значимі підходи, безумовно, були прогресивними для своєї епохи, оскільки відповідали пев­ним історичним умовам, використовували найновіші досягнення суміжних наук і доступні технічні можливості. Так, «прямий ме­тод» ще на початку минулого століття бурхливо увійшов у прак­тику викладання, але не був революцією, тому, що представники і прихильники цього методу використали все найкраще, що до­сягнуто в попередніх системах викладання іноземних мов. «Свідомо-порівняльний» метод теж не ви­ник з нічого. Його корені беруть початок у граматико-перекладних методах XVIII і XIX століть, а також у теоретичних розробках представників російської радянської методичної думки.  Ці приклади підтверджують, що виникнення нового методу обумовлюється, перш за все, соціальним замовленням та підтверджується рівнем розвитку і самої методики, і суміжних наук, зокрема технічних засобів навчання. Пізніше поширився так званий «усний» метод, за ним «свідомо-порівняльний».

Шляхи оптимізації навчання аудіювання у профільній школі

«Шляхи оптимізації навчання аудіювання при навчанні  англійської мови у профільній школі»

Красова Олена Гаріївна, вчитель англійської мови,

У методичній статті подано методичні рекомендації щодо оптимізації навчання аудіювання як окремого виду комунікативної діяльності. Вони демонструють систему послідовних кроків, кожний з яких  спрямований на подолання певних труднощів учнів. Використання практичних порад,  зібраних в статті, в кінцевому результаті  підводить учнів до розуміння усного мовлення за умов, наближених до природних, у межах шкільної програми.

                                          Учитель – це той же вчений, але в своїй

                                         особливій лабораторії, де він, всебічно

                                   вивчаючи учнів, невпинно творить,

                                           щоденно веде пошуки найдосконаліших

 методів проектування доль і душ людських.

                                                                                       Б. Патон

         Основною метою та пріоритетним результатом діяльності нині має стати плекання конкурентоспроможної, життєво компетентної особистості, яка може підтримувати необхідний рівень соціальної активності, бути соціально мобільною. Школа має ефективно допомагати учневі у розкритті, розвитку та реалізації його особистісного потенціалу, здібностей, досягненні життєвого успіху. Базовою ідеєю реформування сучасної освіти є компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі.

         Компетентність  (лат. competo – «досягаю») – це оволодіння знаннями

і досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це проінформованість у певній галузі, авторитетність.

          Рада Європи визначила 5 основних компетенцій особистості:

-         політичні та соціальні;

-         культурні;

-         комунікативні;

-         інформаційні;

-         здатність навчатися упродовж усього життя.

     Освітній процес має орієнтувати учня насамперед  не на міцне       закріплення актуальних моделей поведінки, заучування уявлень про них, а на      здобуття здатностей самостійного пізнання себе, життя, суспільства, здатностей свідомо і творчо розв’язувати  життєві проблеми, оскільки життєво компетентна особистість активна і творча, вона не зациклюється на адаптації до умов кризового суспільства, а шукає і знаходить конструктивний вихід із кризи.

Пропрацювавши більше 20 років в школі дійшла висновку: щоб відповідати вимогам часу, учитель має бути творцем і художником, а не просто старанним ремісником. Методом «проб та помилок» шукала принципи та засоби, які б були найефективнішими у досягненні кінцевої мети – формування в учнів життєвих компетенцій, адже суспільні умови змінюються – учні мають бути підготовлені до успішної життєдіяльності. Не вміючи плавати, людина потоне, а не маючи необхідних знань життєустрою, захлинеться життєвою стихією, не зможе самовизначитись і самоздійснитися.