Прийоми формування та розвитку творчого ініціативного мовлення учнів

Родіонова Зоя Олександрівна

Учитель англійської мови вищої кваліфікаційної категорії ,учитель-методист

Навчально-виховний комплекс «Кіровоградський колегіум-спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний заклад – центр естетичного виховання»

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Анотація     Статтю присвячено проблемі розвитку навичок говоріння  учнів  на уроках англійської мови; визначено ефективні прийоми формування творчого  ініціативного мовлення учнів, мовленнєвої взаємодії та  ініціативного непідготовленого мовлення

Ключові слова: творче,  ініціативне  непідготовлене  мовлення,  комунікативна  ситуація.

Summary :The article is devoted to  the problem of improving speaking skills at the English lessons; the effective methods of forming the students’ creative skills of impromptu speaking are determined here.

Keywords: impromptu speaking , communicative situation, creative speaking skills.

Метою навчання іноземної мови є розвиток творчого ініціативного  мовлення учнів. Як вважає  І.А.Зимня « у якості головного об’єкту навчання у викладанні іноземної мови виступає мовленнєва діяльність» [ 4 ]. Проаналізувавши діяльність учнів  на уроках англійської, необхідно  підкреслити, що сьогодні перевага надається комунікативним і творчим вправам, рольовим іграм, діалогам на сучасні теми між учнями,  та вчителем, як домінуючій формі навчального спілкування. Ученими та вчителями-практиками чимало було сказано про користь використання творчого ініціативного мовлення.

Так американський педагог Г. Пальмер. вважав, що потрібна система, яка була б спрямована на відпрацювання в учнів оволодіння “логічно вибудованим” граматичним і лексичним матеріалом. Він науково обґрунтував систему досконалого відпрацювання мовного матеріалу в усній формі, яка не дозволяє учням робити помилки. Щодо вивчення “advanced level”, принцип якого полягає у тим, що учням задаються творчі роботи, письмовий опис подій або бесіда (normal conversation), Пальмер вказує на те, що останній ступінь “сам потурбується про себе ”.(Take care of the initial stage and the advanced stage will take care of itself). Таким чином, формування творчої ініціативної мови учнів залишилось поза межами цієї системи.

Вчений-практик  М. Уест пропонував проводити формування і розвиток усного мовлення на основі тексту, відповіді на передбачений текст питання (before-questions), попарна робота з тексту, а далі діалоги, які потрібно засвоїти.

Вчитель М. Берліц зосереджував увагу на розвитку усної, творчої мови учнів через теми та повні фрази, а не через звертання до окремих слів чи граматики. Це в деякій мірі принесло популярність його методу. Однак Берліц вважав доцільним опиратися на автоматичне засвоєння узагальнюючих фраз на основі наслідування вчителю і за аналогією.

З наведених прикладів можемо побачити, що вчені, які присвячували свої дослідження питанням розвитку іноземної мови і  впливали на розвиток методики у багатьох країнах, не диференціювали усне мовлення і засвоєння в усній формі мовного матеріалу.

Не відмовляючись від традиційних засобів навчання, необхідно  поширювати використання інноваційних прийомів, серед яких є інтерактивні засоби. «Навчання іноземної мови,- наголошував Л.С.Виготський,- відбувається зверху вниз від свідомої роботи з мовою до використання елементів мови та їх комбінацій у комунікативних ситуаціях» [ 3 ]

Вивченням цієї проблеми займалися зарубіжні та вітчизняні вчені: Богомолова Н.Н., Вербицький А.А., Кан-Калик В.А., Рождерс К., Райх В. та інші. Опираючись на висновки вчених, можна помітити, що учні починають користуватися мовою,  коли їхня увага зосереджується на отриманні інформації, а це вже зацікавлювало як оповідача, так і слухача. Різні проблемні ситуації стають засобом інтерактивної комунікації. Таким чином необхідно казати про доцільність взаємозв’язку мовних та мовленнєвих вправ при навчанні учнів іноземної мови. Загальновідомо, що для оволодіння будь-якою діяльністю, у тому числі й мовленнєвою, необхідні знання. На основі набутих знань формуються навички та розвиваються вміння. «Реалією мови, таким чином, стає мовлення, яке реалізується за її правилами. Знання мовного матеріалу, який підлягає подальшому тренуванню, можуть бути досягнуті завдяки різним прийомам.» [5 ].

Для забезпечення ефективного ініціативного мовлення учнів необхідно оволодіти мотивованими мовленнєвими діями. Досягнути означеної мети можливо за умови забезпечення комунікативної мотивації, коли учень говорить тому, що у нього є для цього певна внутрішня причина.

Але, як відомо, ні програма, ні підручник не пропонують вчителю готовий план уроку. «Він повинен конструювати урок , тому що вибір прийомів і методів навчання – це справа самого вчителя. Його творчість буде проявлятися в умінні поєднати запропоновану  тематику з ситуаціями спілкування, які включають   події, що хвилюють дітей певної вікової категорії.»  [ 7 ].  

З метою забезпечення  мотивації учнів  до говоріння іноземної мовою                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    необхідно  користуватися  деякими механізмами  забезпечення мотивації учнів до ініціативного мовлення:

·        Прогнозування успіху кожного учня

·        Підтримка та заохочування

·        Створення атмосфери, вільної від насмішок, критики.

·        Надання можливості вибору

·        Допомога у постановці цілей

·        Створення теплої, дружньої спільноти учнів:

·        Схвалення  спроби більш, ніж успіху

Можна навести практичні приклади приймів, які сприяють розвитку творчого ініціативного мовлення учнів.

1.Ведення щоденника

         Один раз на тиждень або місяць учні виконують письмову роботу(твір) у щоденнику на запропоновану тему. Вчитель читає роботу, не виправляючи помилок та відповідає, коментуючи або висловлюючи особисту думку.

При  наданні завдання, пропонуйте учневі вільний вибір, якщо він не погоджується з темою.

         Можливі теми для домашнього твору:

·        Що допомагає тобі вчитися краще?

·        Якби ти зміг  бути невидимим протягом дня, щоб ти зробив?

·        Розкажи про ті випадки, коли ти пишався собою?

·        За що з твоєї точки зору діти повинні бути покараними?

·        Назви свого улюбленого героя. Чому саме він?

·        Якби ти зміг вилікувати будь - яку хворобу, щоб ти обрав? Чому?

·        Чи ти боїшся запитати , коли чогось не розумієш? Чому?

·        Розкажи про погану звичку, якої ти б хотів позбавитись. Чому, як ти гадаєш, вона в тебе з’явилася?

Спостереження й досвід багатьох вчителів свідчать про те, що спосіб описання комунікативного змісту «мовленнєвого курсу» у школі у вигляді загальних тем не є плідним ні з методичної, ні з мотиваційної точки зору. Навіть така, на перший погляд досить «комунікаційна» тема, як «Країна мови, яка вивчається» на практиці зводиться до опрацювання  тексту. Вже давно відомим є той факт, що як засіб спілкування мова потрібна в певних комунікативних ситуаціях. Таким чином, таж сама тема може бути представлена наступними ситуаціями діалогічного спілкування.

•        Ти на засіданні клуба береш участь в обговоренні державного упорядкування, економічної і соціальної системи країни.

•        Твій товариш провів певний час у США, а ти є членом групи учнів, які від’їздять до цієї країни. Отримай необхідну тобі інформацію.

•        До вашої школи приїздять учні однієї із шкіл Великобританії Обговоріть питання їх розміщення, програму перебування.

Таким чином, учні відчувають реальність мети вивчення іноземної мови, розуміючи, що мова, яка вивчається, може стати мовою спілкування.

«Оволодіння іноземною мовою у школі передбачає інтенсивну активність учня. Одним із факторів забезпечення працездатності учня є відповідна мотивація»  . [ 1 ].  Серед аспектів, які підвищують рівень мотивації слід відокремити, перш за  все, постійну підтримку зацікавленості учнів у процесі оволодіння мовою.  Для реалізації цього завдання вчитель творчо підходить до матеріалу підручника та пропонує учням різноманітні завдання.

Так, один й той же діалог можна презентувати  по різному

•        Дві школярки поспішають до школи.

•        Хлопчик знайомиться з дівчиною.

•        У викладі персонажів лялькового театру.

•        Розмова по телефону.

При вивченні теми «Навколишнє середовище» учням пропонується презентувати короткі монологічні висловлювання.

•        Я – пташка. Врятуйте мене.

•        Я- земля. Я- в небезпеці.

•        Я- квітка. Не зламайте мене.

•        Я- озоновий прошарок.

Або – тема «Місто»

•        Я- метро.

•        Я- центральна площа.

•        Я – бездомний собака.

Для закріплення лексико-граматичних знань учням можна запропонувати  змінювати прислів’я

(East or West – home is best

         East or West – life is best

         East or West – my school is best. )  або слова відомих пісень.

Спонукати учнів до ініціативного творчого мовлення  на уроці та до виконання навчальних завдань сприяють «сюрпризи» на уроці, які можна організувати за допомогою старших учнів. Наприклад, при вивченні теми «Подорожі» на уроці може несподівано з’явитися Мері Попінз, теми «Їжи» - Робін-Бобін,  теми – «Шкільне життя» - Человек Рассеянный, якій буде роняти все із своєї валізи, а потім за допомогою словника дізнаватися в учнів слова.

Для реалізації завдання мовленнєвої взаємодії на уроці можна запропонувати такі форми роботи:

•        Інтерв’ю – опитування (анкетування) з тим, щоб з’ясувати точку зору однокласників на задану тему. Цей прийом не має ні вікових, ні тематичних обмежень.

•        Банк інформації – учень, який має фрагмент інформації, повинен, опитуючи однокласників, зібрати якомога більше даних. Цей прийом можна використовувати в роботі над текстом, коли кожен учень отримує частину інформації за текстом. Розпитує оточуючих для отримання повної інформації, а потім відповідає на питання за текстом.

•        Дискусійна гра – обговорення прочитаного, почутого, побаченого за допомогою ролевих карток.

З ціллю  зміцнення знань учнів необхідно якомога частіше використовувати різні види діяльності.

·        Старші учні проводять заняття з молодшими.

·        Конкурси творів та віршів.

·        Театральна діяльність.

·        Мистецтво.

Розглядаючи проблему розвитку ініціативного творчого мовлення, необхідно підкреслити  важливість підвищення рівня інтелектуального розвитку учнів на уроках іноземної мови.  Поряд з практичними цілями навчання, такими як формування комунікативної, лінгвістичної та соціокультурної компетенції, вчитель, який працює за новітніми методами і технологіями, обов’язково ставить перед собою виховну мету, до якої входить розвиток інтелекту учня.

Інтелект – найбільш узагальнена розумова здатність, тобто здатність до:

•        Логічного мислення

•        Планування

•        Вирішення проблем

•        Абстрактного мислення

•        Сприйняття складних ідей

•        Швидкого навчання

•        Навчання на основі досвіду

Учень повинен стати активним учасником процесу навчання так як учні навчаються, коли вони самі вирішують, створюють, проектують.

Шляхом до підвищення рівня інтелектуального розвитку учнів на уроках іноземної мови є широке впровадження вправ, завдань та видів діяльності, спрямованих не тільки на розвиток  основних навичок і вмінь спілкування: письма, читання, аудіювання та усного мовлення, але й на розвиток інтелекту, а також видів роботи на уроці, спрямованих на розвиток міжособистісного( соціального) інтелекту,  таких як парна, групова робота, робота в команді, проектна робота, дебати, дискусії тощо.

         Таким чином розвиток ініціативного творчого мовлення учнів знаходиться в тісному зв’язку з розвитком загального інтелекту учнів на уроках іноземної мови.

         Розвиток ініціативного мовлення учнів шляхом взаємодії всіх видів мовленнєвої діяльності – це та проблема, над якою необхідно працювати для найкращого оволодіння мовою.

Ініціативне мовлення не обмежує застосування традиційних методів роботи, як  то; широке використання аудіовізуального методу, використання різноманітних мовленнєвих структур для індивідуального закріплення матеріалу при спілкуванні тощо. Учням потрібно довести, що іноземна мова – це проста й жива мова, яка дає змогу отримувати насолоду від спілкування.

         Ініціативна мовленнєва комунікація не з’являється сама по собі. Для реалізації цієї мети  необхідна взаємодія всіх видів мовленнєвої діяльності. Щоб учні опанували іноземну мову і розвивали ініціативне мовлення бажано застосовувати  наочне приладдя – предмети, ілюстрації, а також досвід, фантазію, здогадку. Основним девізом має бути :”Я завжди можу сказати”.

Для стимулювання ініціативного мовлення учнів дуже важливо використовувати провокаційне запитання. Такий прийом не тільки стимулює мовлення, але має відповідне моральне і виховне значення.

Ініціативне мовлення розвивається за допомогою різноманітних вправ роботи з текстом.  Деякі  види вправ такі:

•        Вправи на зіставлення (matching) слів або виразів та їх тлумачень, початку фраз та їх завершення, початку діалогів та їх продовження тощо;

•        Вправи на трансформацію (modification ) прямої мови в непряму і навпаки, розповідних речень у питальні, одного способу дії в інший, складних речень у прості і навпаки, однієї дійової особи на іншу з відповідними перетвореннями в тексті тощо;

•        Вправи на доповнення тексту (cloze ) з опорою і без опори на вилучені елементи;

•        Вправи на розширення тексту  (expanding  ) – генерація тексту на основі заданих інформаційних елементів;

•        Вправи на редагування ( editing ) текстів.

Дійовою для оволодіння іноземною мовою є групова, кооперована організація навчання, яка підвищує його результати. Лише в таких групах створюються сприятливі умови для комунікативного навчання , ініціативного мовлення, коли вчитель може використовувати цікаві та стимулюючи види роботи, такі як рольові ігри, дискусії, різноманітні завдання для імпровізацій тощо. Треба відзначити, що учні на  починають користуватися мовою тоді, коли їхня увага зосереджується на передачі та отриманні інформації. З’являється спільна зацікавленість оповідача і слухача тобто інтеракція. Різні життєві ситуації стають засобом інтерактивної комунікації. Ще раз підтверджується думка Уельса: “Обмін інформацією є основною одиницею розмови “…лінгвістична інтерактивність є спільною діяльністю”, де спілкування може бути усним чи письмовим.” [ 8 ]

 Великий інтерес учнів викликає такий вид роботи як декодування. Його можна використовувати , наприклад, при роботі з картиною. Учню ( або групі учнів) пропонується абстрактна ситуація, зображена на картині або малюнку, яку  треба описати і проаналізувати, використовуючи власний досвід, логіку та уяву, Тематика картин( малюнків) повинна відбивати  коло інтересів учнів, щоб надати широкий простір їхній уяві, закріпити знання та міжпредметні зв’язки та ефективно сприяти розвитку ініціативного мовлення.

         Одним з найбільш ефективних засобів розвитку навичок та вмінь ініціативного непідготовленого мовлення є навчальна дискусія, тобто розгорнуте обговорення проблемних питань, стосовно яких існують різні точки зору, з метою їх вирішення не просто шляхом зіткнення думок, а в процесі послідовно-логічного аргументування та контраргументування.  

         Перевага навчальної дискусії над іншими видами і формами роботи у процесі навчання іноземної мови полягає в тому, що ступень наближення мовних дій до реальних умов комунікації в дискусії – найвищий, оскільки мовний стимул завжди лишається природним. Дискусія здатна забезпечити не тільки індивідуальну та парну, але й групову та колективну форми роботи на уроці, що дозволяє кожному учневі максимально ефективно використовувати навчальний час.

         Головною ознакою дискусії є наявність предмета обговорення, чітко визначеного і цікавого для учнів. Зацікавленість може викликати матеріал, максимально наближений до їхніх життєвих орієнтирів, а незвичайна, екзотична тема обговорення буде стимулювати більш жваву реакцію учнів. Пропонуючи предмет обговорення, вчитель не повинен повідомляти учням всю інформацію, необхідну для дискусії, щоб не позбавляти їх ініціативи. Учні мають самостійно висувати переконливі докази, повідомляти нові факти, приклади, а не перефразовувати готові ідеї. Так, у процесі спілкування учень бачить, що з кожного питання може існувати не тільки його точка зору та спосіб виконання завдання. Він вчиться зіставляти, порівнювати, заперечувати іншу точку зору.  У подібних ситуаціях учень формує звичку перевіряти себе, шукати інші варіанти дії, зіставляти їх. Це сприяє розвитку критичного, творчого ініціативного мислення.

         Використання рольових ігор є також одним із активних методів навчання, що розвивають творче ініціативне мовлення учнів. Послідовне і системне використання рольових ігор дає змогу адаптувати навчальну інформацію і перевести її з невизначеної ситуації ординарного аудиторного уроку на рівень мовленнєвої поведінки.

Розподіл ролей є важливим фактором, котрий враховує психологічні особливості учнів: лінгвістичні здібності не завжди можуть бути головним критерієм розподілу. Необхідно відслідковувати особисті якості учнів.

         У цілому підготовчий , ігровий та заключний етап ( обговорення результатів) гри має бути ретельно продуманий і підготовлений вчителем. Необхідно навчити учнів  творчо використовувати знання, отримані на підготовчому етапі,  самостійно вибирати лексичні та граматичні засоби, необхідні в певній мовленнєвій ситуації. Головна мета – навчити учнів користуватися іноземною мовою як засобом спілкування.

         Обстановка гри допомагає учням подолати психологічний бар’єр та свою мовленнєву, а до деякої міри і соціальну невпевненість, сприяє психологічній розкутості та розкриття творчих здібностей. Використання рольових ігор на всіх етапах навчання іноземної мови підвищує ефективність навчального процесу, вчить діяти колективно, ініціативно і водночас стимулює кожного окремо.

         Останнім часом проектна методика навчання іноземних мов привертає все більшу увагу. Це відбувається перш за все тому, що використання методу проектів при навчанні іноземної мови  стимулює розвиток творчого мислення, мотивує до використання іноземної мови у природних ситуаціях, сприяє розвитку ініціативного мовлення, особливо під час захисту проектів.

         Сутність проектної методики полягає у тому, що:

•        Процес оволодіння іномовним матеріалом та мовленнєвими навичками і вміннями здійснюється у контексті виконання індивідуальних творчих завдань;

•        Учні в складі невеликих груп працюють над виконанням особисто значущого для них проектного завдання, в якому кожен одержує свою частку роботи, залежно від особистих інтересів, нахилів, талантів;

•        Учні самі відбирають необхідний матеріал, планують зміст своєї діяльності та здійснюють її, досягаючи потрібного результату, що демонструється не оцінкою, а презентацією творчих розробок, проектів, стінгазет, проведенням конференцій, виставок, демонстрацією фільмів, альбомів та ін.

•        У навчальному процесі вчитель виступає як організатор, керівник творчого процесу, як джерело ідей і порад

         Використання проектної методики сприяє втіленню в життя ідеї проблемного навчання, тому що для розвитку творчого ініціативного мовлення учнів способом організації мовного та мовленнєвого матеріалу має бути не тема, а проблема. А оскільки проблема є суттєвою основою проекту, то проект можна розглядати як структурну одиницю організації навчального процесу.

Для контролю всіх видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, читання, письма – доцільно і дуже ефективно застосовувати комп’ютерну техніку. Дуже цікаві для учнів комп’ютерні тести, коли вони заповнюють пропуски, знаходять граматичні форми , розв’язують кросворди. Комп’ютер допомагає контролювати майже всі аспекти мовленнєвої діяльності учнів.

         Для більш ефективного розвитку ініціативного мовлення учнів можна застосовувати також такі форми, як диспути, пре-конференції, інтерв’ю, бесіди за круглим столом тощо. Намагаючись використовувати на заняттях комунікативні ситуації , які б стимулювали мовлення, дуже важливо обговорювати реалії повсякденного життя. Таким чином на уроці створюється атмосфера доброзичливості , взаємодопомоги, спільної творчості, а  урок стає часом спілкування учнів і вчителя.

Література

1.      Алхазишвили А.А. Основи оволодіння усній іноземній мовою. М.: Просвещение, 2001-с.334. .

2.      Вайсбурд М.Л. Теоретичні основи методики навчання іноземним мов у середній школі. М.: Просвещение, 2001 - с.278.

3.      Выготский Л.С. Вопросы теории и истории психологии. Собр. соч. Т.1/Л. М. : Педагогика, 1982. 488 с

4.      Зимня І.А. Психологія навчання іноземним мовам в школі. М.: Просвещение, 2001-с.248.

5.      Пасов Є.І. Урок іноземної мови в середній школі. М.: Просвещение, 1988-С.324.

6.      Рогова Г.В. Методика навчання іноземних мов у середній школі. М.: Просвещение, 2004-с.126-131.

7.      Скалкін В.Л. Англійська мова для спілкування. - М.: Просвещение ,2001-с .57-61.

8.      Wells G. Learning Through Interaction. The study of language development. – Cambridge CUP, 1981, 370pp